Історія діаспори. Як українці підкорили Британію

Так чи інакше, присутність етнічних українців на Британській землі почалась ще з XVII століття – в Кембриджському й Оксфордському університетах студіював діяч доби Хмельниччини Юрій Немирич. У 1765-1780 та 1784 роках настоятелем російської православної церкви в Лондоні був українець з Харківщини, вихованець Київської духовної академії пан Самборський. 1893 року в Манчестері осіли 150 робітників із Золочівського повіту, які працювали переважно кравцями. У 1929 році вони заснували Український клуб. Тому можна вважати, що саме з цього моменту на Туманному Альбіоні почала свою діяльність українська діаспора.

На шляху до згуртування

 Проте важливою датою в історії поселення українців у Великій Британії став 1911 рік, коли до Манчестеру приїхало ще близько 500 чоловік з Галичини. Через три роки частина групи, близько 350 чоловік, подалась до Північної Америки, а решта залишилась в Англії. Чергові поселення невеликих груп українських емігрантів відбувались у 30-х роках.

Під час Другої світової війни число українців на Британських островах стало збільшуватись. На початку 50-х років українців вже нараховувалось біля 46 тисяч. Це передусім були колишні вояки різних військових формувань, через що кількість чоловіків у чотири рази перевищувала кількість жінок. Наслідком такої диспропорції були одруження чоловіків-українців з жінками інших національностей.

Після Другої світової війни виникла потреба у створенні організації, яка б подбала про згуртування українців на Британських островах. Тому 19 січня 1946 року в Единбурзі зібрались представники українців: вояків з Канадських збройних сил, Української повстанської армії, Польського корпусу, Української національної армії та примусових робітників з Німеччини й Австрії. Збори стали установчим з’їздом, на якому було створено організацію, яка до сьогодні залишається найдієвішим представником української громади – Союз українців у Великій Британії (СУБ).

Головні цілі СУБ, згідно з його програмними документами, – задовольняти потреби українців, які потерпіли під час двох світових воєн, захищати добробут та інтереси українських поселенців на британській землі та, відповідно, надавати їм матеріальну й моральну допомогу. Засновники Союзу вважали, що до завдань організації також належать: плекання української культури та історії, інформаційна діяльність, друкування газет, книжок та періодики, засновування та утримання бібліотек, влаштування виставок, курсів, конференцій, концертів, товариських зустрічей тощо.

Підтримка національних традицій

Сьогодні українська громада налічує близько 30 тисяч осіб. Завдяки непоганій економічній ситуації та високому рівню життя у Великій Британії українська громада спроможна утримувати свої організації та допомагати землякам на Батьківщині.

У Великій Британії діють 14 суботніх шкіл українознавства, де працюють 70 вчителів і навчається понад 400 учнів. У школах діти вивчають українську мову, історію, географію та культуру. Більшість шкіл діє при відділах СУБ. Викладацький склад шкіл об’єднаний у Спілку українських вчителів та виховників.

У 2007 році було відкрито кафедру україністики (очолює професор Рорі Фінін) у Кембриджському університеті. Там на постійній основі діє програма «Українські студії». За короткий час кафедра стала не лише найбільшим осередком вивчення української мови, але й культурно-інформаційним центром, на базі якого проводяться семінари, лекції, виставки на українську тематику.

Школа слов’янських і східноєвропейських наук та Університет св. Андрія пропонують мовні курси для вивчення української мови та історії України.

На базі Українського інституту у Лондоні діє Міжнародна українська школа. Українська діаспора надає безпосередню підтримку діяльності цього закладу.

Хоча організаційно українська діаспори у Великій Британії дуже добре розвинута, проте вона має свої проблеми, основною з яких є асиміляція.

Діаспорська медіа-платформа

У Великій Британії виходить україномовна газета «Українська думка», яка є друкованим органом СУБу (тираж 7,5 тисяч екземплярів).

Британська телерадіомовна корпорація Бі-Бі-Сі, у складі якої є українська редакція, з 1992 по 2011 рік проводила у постійному щоденному режимі радіомовлення українською мовою.

Власні україномовні телевізійні програми у телепросторі Великої Британії відсутні. Багато українців використовує сучасні засоби супутникового зв’язку, які надають можливість переглядати програми українських телеканалів.

У Британській бібліотеці є відділ україністики, який постійно поповнюється за рахунок бюджетних коштів новими надходженнями. Українська книга у Великій Британії доступна широкому колу читачів.

Завдяки сприянню української громади на території Великої Британії було встановлено пам’ятники Володимиру Великому в Лондоні та полеглим Героям України на оселі «Тарасівка» біля Дербі, монумент жертвам Голодомору у Лондоні, пам’ятні дошки біля міських ратуш Болтону та Рочдейлу і т. д.

Крім україномовних газет, в Українській видавничій спілці друкуються українські книги. У Лондоні функціонує українська книгарня, де можна придбати сучасні книги та періодику, що видається у Великій Британії та Україні.

Для Молодіжних організацій СУМ і «Пласт» у Великій Британії створені усі умови для збереження та розвитку національних традицій, задоволення мовних та культурних потреб. Члени «Пласту» проводять літні табори на оселі «Верховина», що у Північному Уельсі.

«Сумівці» щорічно проводять літні збори в таборі «Тарасівка», біля Дербі. Ця оселя є улюбленим місцем дозвілля та відпочинку не лише молоді. Щороку в день святої Трійці туди з’їжджаються українці з усієї Великої Британії, щоб відзначити Свято Героїв. Дійство супроводжується міжконфесійною літургією та концертами.

Саме в «Тарасівці» щороку у другу суботу липня відбувається найбільший у Великій Британії український фестиваль та ярмарок. Скуштувати українські традиційні страви, послухати народну музику, помилуватись витонченістю української вишиванки та майстерністю українських танцюристів приїжджають не тільки українці. Фестиваль завоював чималу популярність серед британців та представників багатьох національних меншин, які проживають у Британії.

Про збереження культурної самобутності та традицій свідчить діяльність у Великій Британії українських національних творчих колективів: «Мрія» (Бредфорд), «Дніпро» (Ноттінгем), «Булава» (Ковентрі), танцювальних гуртів «Метелик» (Редінг), «Орлик» (Манчестер).

До наймолодших українських громадських організацій, навколо яких в основному об’єднуються українці четвертої хвилі міграції, можна віднести Українсько-британський сіті клуб. Ця організація нараховує близько 500 членів, серед яких – фізичні особи, компанії, представництва, банки, корпорації, які співпрацюють з Україною.

 Працевлаштування та побут

Хоча, як зазначалось вище, офіційно на сьогоднішній день українська діаспора в Великій Британії складає приблизно 30 тисяч осіб, але насправді українських іммігрантів набагато більше, оскільки багато громадян України приїжджають туди працювати нелегально. Наприклад, отримують робочу візу в Польщу чи Чехію, а потім переїздять до інших країн, в тому числі до Великої Британії.

Проте є і легальні способи влаштуватись на Британських островах. Найпростіші з них – вийти заміж або одружитися з британським громадянином або виїхати за навчальними програмами. У першому випадку на оформлення документів може піти до півроку. А в разі оформлення студентської візи, яка дає можливість пошуку роботи, доведеться підтверджувати свою платоспроможність. Адже навчання, наприклад в Кембриджі, коштує від 12 тис. фунтів стерлінгів на рік.

Як стверджують українці, британські роботодавці примхливі й тому готові найняти далеко не кожного працівника. Хороші шанси є у висококласних фахівців – айтішників або інженерів. У цьому випадку краще їхати на запрошення працедавця.

Але потрібно досконально знати англійську, мати базову освіту і хороший досвід роботи, а також оформити цільову візу, наприклад кваліфікованого, тимчасового або домашнього працівника. Ще однією можливістю переїхати до Великої Британії й отримати там посвідку на проживання є купівля нерухомості. Правда, такі інвестиції щонайменше складають 1 млн фунтів стерлінгів, тому більшості українців вони не по кишені.

Благодійні ініціативи

Останніми роками, коли Україну спіткала біда у вигляді російської агресії, українська діаспора у Великобританії активізувала свою діяльність. У часи активного волонтерства тут регулярно влаштовували акції на допомогу Україні: збирали гроші на амуніцію воякам, купляли бронежилети, збирали гуманітарну допомогу. Коли активізувались обміни, то взялись і до цієї справи. Показовою є акція, яку організували діаспоряни у 2016 році – вирішили допомогти оздоровити українських дітей, батьки яких або загинули, або отримали поранення в АТО.

Поїздка дітей відбулась за ініціативи Ірини Естевес – молодої тернопільчанки, яка мешкає у Великобританії вже декілька років. Вона, фактично, сама знайшла все фінансування. Частину заощадила з власного доходу. Інші діаспоряни вчинили аналогічно – хто міг, той брав на себе фінансування поїздки 1-3 дітей. Таким чином, назбирались кошти на групу з 60 підлітків. Серед них були діти з Волині, Маріуполя, Харкова, Чернівців.

Вони відпочивали в офтальмологічному санаторії «Барвінок» на Тернопільщині. Перебування, лікування та відпочинок дітей – все за рахунок української діаспора Великобританії.

«Українська діаспора в усьому світі дуже вболіває за Україну, – розповіла Любов Шепард, яка народилась в Україні, але з 1990 року мешкає на туманному Альбіоні. –  Як далі розвиватиметься ситуація і зв’язки між країнами, не знаю. Але у Великобританії добре бачать, що Україна – миролюбна країна, і добре розуміють, що робить наш сусід»

Facebook коментарі

Пов'язані статті

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *