Іспанське видання: як протягом 70 років живе брехня Сталіна про взяття Берліна

Щоб світ повірив, що радянські солдати встановили червоний прапор над Рейхстагом, у 1945 році була організована фотосесія, пише іспанське видання ABC. Іспанський історик називає одну з найвідоміших фотографій війни «цікавим обманом сталінських часів». «Мабуть, росіяни хотіли створити такий знімок, який зрівнявся б за силою впливу з американською фотографією «Підняття прапора на Іодзіма»», – впевнений він.

Кінець квітня 1945 року. Від Берліна залишилася лише тінь того міста, яким він був за часів Третього Рейху. На вулицях, де раніше гордовито марширували війська Адольфа Гітлера, тепер точаться запеклі бої з невпинно наступаючими союзниками. Раптово на даху Рейхстагу, штаб-квартири німецького парламенту, з’являється радянський солдат, який забирається на найвищу точку будівлі і встановлює там червоний прапор із серпом та молотом. Цей історичний момент став символом поразки нацистів у Другій світовій війні. На щастя, він був відображений сміливим фотографом. Але це лише офіційна версія історії однієї з найвідоміших фотографій війни, продемонстрованої світові Радянським Союзом. Насправді ж все було зовсім не так.

Фотографія не була лише випадковістю або щасливим збігом обставин. Вона з’явилася не в ході боїв, а після цікавої фотосесії, що відбулась через кілька днів після взяття Берліна завдяки наполяганням одного жвавого репортера, що хотів за будь-яку ціну залишитися в історії. Будучи невдоволеним результатом, він пізніше дещо відретушував знімок, бажаючи надати йому більшої виразності й приховати деякі ганебні сторінки в історії славної Червоної Армії. Обман зберігався до самого розпаду СРСР, коли істина, нарешті, розкрилася.

Як відомо, зображення перевершує тисячі слів, але ця історія є яскравим доказом того, що іноді реальність може бути спотворена одним клацанням камери. Аналогічною є історія, в якій американський моряк (про смерть якого нещодавно повідомила преса) цілує дівчину на знаменитій фотографії «Поцілунок на Таймс-Сквер», що символізувала кінець Другої світової війни. А в реальності моряк навіть не знав дівчину до поцілунку.

Про цей цікавий обман сталінських часів пише історик Хесус Ернандес у своїй книзі «100 цікавих історій Другої світової війни», опублікованій у 2003 році і нещодавно перевиданій втретє. «Сьогодні багато читачів знають мене за такими роботами, як «Таємниці й загадки Другої світової війни» або «Коротка історія Другої світової війни», а ця книга їм невідома. Тому виходить її перевидання. Я переглянув усі дані й додав такі, які здались мені цікавою інформацію», – каже історик газеті «АВС».

Взяття Рейхстагу

Щоб зрозуміти значення цього знімка (експерти, зокрема Грегоріо Доваліл, кажуть, що врешті-решт він став відомим як «Прапор перемоги над Рейхстагом»), необхідно перенестися у 16 квітня 1945 року. Саме того дня розпочалася битва за Берлін, остання спроба решти вірних Гітлеру військ захистити столицю Рейху. У той час було вже зрозуміло, що союзники (особливо СРСР, у якого було більше 2,5 млн солдатів та 6 тис. танків) не дивлячись ні на що візьмуть останній редут фюрера.

У Гітлера ж навряд чи набралося б лише 800 тис. солдатів. Більшість з них до того ж були бідними дітьми, заманеними у «Гітлерюгенд» брехливими обіцянками слави й імперського майбутнього Німеччини під командуванням Гітлера, який, подейкували, відродиться з попелу. Брехня. Ці маленькі солдати йшли у супроводі тисяч людей похилого віку, навчених воювати залишками вцілілих підрозділів. Рейх здригався у передсмертній агонії, але все ще намагався зробити останній подих, знаючи, що все скінчено.

Ситуація для тих, хто був готовий захищати фюрера, посилювалась. Кажуть, що Гітлер вже за кілька тижнів до цього втратив голову. «23 квітня генерал Вейдлінг, командувач обороною Берліна, повідомив Гітлеру, що боєприпасів залишалось лише на два дні. Але, не дивлячись на те, що радянські війська розташовувалися вже за декілька кварталів від бункера Гітлера, генерал готовий був продовжувати оборону. 30 квітня Берлін перетворився на пекло. У росіян була одна мета – захопити символ гітлерівської влади, Рейхстаг, що захищається гарнізоном», – пише Крісс Манн у своїй роботі «Великі битви Другої світової війни».

Місія росіян була непростою. У стінах урядової будівлі ховалися не менше 5 тис. військових зі знаменитих Ваффен-СС. «Рейхстаг став справжньою фортецею. Були заміновані всі вулиці, що ведуть до будівлі, встановлені барикади, викопані траншеї та протитанкові ями. Німці розмістили кілька артилерійських знарядь зовні й зміцнили підвали бетонними та сталевими балками», – пише Хесус Ернандес у своїй книзі «100 цікавих історій Другої світової війни».

Незважаючи на відчайдушний захист Рейхстагу, росіяни розуміли, що для німців втрата цієї будівлі означала б остаточний злам їхнього морального духу. Тому червоноармійці приготували свої гвинтівки Мосіна та ППШ, щоб взяти Рейхстаг за будь-яку ціну. Знаменитий наказ № 227, або «Ні кроку назад!», доводить, що Сталін завжди без вагань посилав на смерть тисячі солдатів заради своїх цілей. Червоноармійцям залишалося тільки боротися за кожен метр, щоб витіснити солдатів СС.

Велика брехня

Офіційна версія свідчила, що 30 квітня, в апогей смертельного хаосу, коли Рейхстаг навіть ще не був остаточно узятий, а кілька сотень німців все ще чинили відчайдушний опір, один радянський солдат зумів дістатися до даху будівлі, зняти прапор зі свастикою і встановити радянський прапор з серпом та молотом, символізуючи таким чином взяття Берліна.

За офіційною версією, ця картина так вразила фотографа, що той увічнив її для нащадків на одній з найвідоміших фотографій Другої світової війни. Насправді ж через кілька днів, 2 травня, була організована звичайна фотосесія, що відтворювала символічний вчинок солдата, оскільки 30 квітня можливості увічнити його на знімку не було.

«Розсекречення архівів СРСР у 90-і роки довело, що цю фотографію зробили не 30 квітня. Військовий фотограф Євген Халдей (1917-1997 рр.) від фотохроніки ТАРС підготував сцену 2 травня, коли Рейхстаг уже був захоплений. Для цього він попросив кількох солдатів позувати йому з прапором на вершині будівлі. З-поміж великої кількості отриманих варіантів він обрав той, який згодом став всесвітньо відомим», – пише Хесус Ернандес у своїй книзі. Мабуть, росіяни хотіли просто створити такий знімок, який зрівнявся б за силою впливу з американським «Підняття прапора на Іодзіма».

Ретушування

Однак на цьому пригоди фотографії не закінчилися. Як тільки знімок потрапив до Москви, начальство вирішило, що він недостатньо героїчний, що для його бездоганності не вистачає декількох штрихів.

Насамперед було заретушовано другий наручний годинник солдата. Зараз це може здатися дивним, але тоді всім було зрозуміло, що солдат міг роздобути годинник тільки мародерством. Не можна було допустити, щоб ще хтось дізнався про це, тому годинник було видалено. Ернандес зазначає, що для посилення драматизму на фоні також були додані клуби диму.

Після всіх цих маніпуляцій залишалося тільки показати фотографію світові й дочекатися, доки вона стане знаменитою. «Історичний знімок вперше був опублікований 13 травня в ілюстрованому журналі «Огонек». Відтоді він багаторазово з’являвся у радянській пресі і навіть на поштових марках», – пише історик. Нарешті роботу завершили журналісти, й «Прапор Перемоги над Рейхстагом» незабаром став символом перемоги СРСР над Гітлером і нацизмом. Війна закінчилася, але почалося життя фальшивої легенди.

Й досі невідомо, хто ж насправді стояв за всім цим, хоча існує багато припущень. Хесус Ернандес, провівши відповідні дослідження, прямо вказує на товариша Сталіна, хоча й визнає, що довести це неможливо: «Висувалися припущення, що сам Сталін, із заздрістю спостерігаючи за зростанням слави американської фотографії «Підняття прапора на Іодзіма», наказав Відділу Пропаганди добути свою, радянську, історичну фотографію. Відповідно до цієї теорії, Сталін вирішив протиставити що-небудь культовому американському знімку».

Хто встановив прапор?

Радянська влада не розкривала, хто ж насправді встановив прапор над Рейхстагом. Спочатку вважалося, що це був грузинський сержант, герой Радянського Союзу Мелітон Кантарія. Однак минали роки, історики висували нові припущення, і ця честь переходила від одного солдата до іншого.

«Насправді червоний прапор над Рейхстагом був уперше встановлений о 22:40 30 квітня 1945 року Михайлом Петровичем Мініним. Коли у залах і коридорах Рейхстагу ще йшли бої, він і ще троє солдатів вирішили піднятися на дах і встановити там прапор. За це начальство обіцяло їм звання Героїв Радянського Союзу», – пише Ернандес. Однак почесне звання вони отримали лише у 1995 році.

Мануель Вільяторо, ABC

Facebook коментарі

Пов'язані статті

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *