Як українці в Естонії зберігають культуру, допомагають армії та чому серед них є прихильники Росії

Сьогодні десь в Україні діти в дитячому будинку носять рукавички та шкарпетки, вив’язані літньою естонкою. Жінка в’яже їх спеціально для українських дітей – в’яже з блакитних та жовтих ниток та приносить до офісу Конгресу українців Естонії (КУЕ) у Центрі української культури в Таллінні. Також активно сьогодні країні допомагають і самі українці з числа естонської діаспори. Українські митці приїжджають на Донбас з уроками арт­‑терапії для школярів та педагогів. Українці в Естонії опікуються військовими, які перебувають там на лікуванні чи тими, хто приїздить до країни для навчання. Сьогодні Україна може повноправно пишатись партнерськими стосунками з Естонською Республікою. Ще з часів Евромайдану та особливо з початком війни на Донбасі Естонія стала справжнім другом, крупним фінансовим та стратегічним партнером України. З Естонії активно надходить гуманітарна допомога в рамках дипломатичних стосунків та міжнародного партнерства. Сам Президент Петро Порошенко назвав Естонію «найбільшим донором України».

Конгрес українців Естонії – партнер МЗС Естонії

Голова КУЕ Віра Коник розповіла про те, що з часів Майдану 2013 року українці в Естонії провели дуже багато інформаційної роботи на користь України. Саме тоді були написані звернення до керівництва Естонії з поясненням ситуації в Україні та з проханням підтримати демократичні процеси, які там відбуваються. Президент Естонії Керсті Кальюлайд якось навіть зазначила, що завдяки багатьом естонським неурядовим організаціям естонці зрозуміли ситуацію в Україні вже від самого початку російської агресії у 2014 році.

«Особливо активно українці з Естонії стали допомагати Україні в період з 2014 року – з початком війни на Донбасі та від моменту анексії Криму. В Естонії тоді вийшло багато інтерв’ю представників української діаспори та були надруковані їхні коментарі для місцевих ЗМІ на тему подій в Україні», – розповідає пані Коник.

Якраз того часу українці в Естонії разом з представниками української діаспори з інших європейських країн об’єдналися та написали листа до Європарламенту. Автори листа звернулись до європейських парламентарів з проханням захистити демократичні процеси в Україні.

Починаючи з 2014 року діяльність КУЕ була скерована на допомогу Україні, на її підтримку. У лютому 2014 року до Конгресу офіційно звернулось естонське Міністерство закордонних справ з пропозицією стати партнером програм з допомоги Україні. КУЕ сьогодні об’єднує 13 організацій, що діють на території всієї країни. Центр української культури, що знаходиться в Таллінні, став партнером МЗС Естонії у проектах надання гуманітарної допомоги Україні.

«Естонія приймала на лікування поранених майданівців та бійців із зони АТО. Українці та естонці разом збирали допомогу – одяг, речі першої необхідності – для українських переселенців. Допомога відправлялась до України за кошти МЗС Естонії», – говорить пані Коник.

Такий збір та відправлення гуманітарної допомоги тривав протягом 2014–2016 років. У зборі допомоги брали участь не тільки українці, але й естонці, причому, за словами пані Коник, естонців було більше. Незначна кількість росіян, що мешкають в Естонії, теж долучалась до збору допомоги. Керівник Центру української культури Анатолій Лютюк зі своїми синами Нестором та Богданом неодноразово їздили на лінію фронту.

Починаючи з 2015 року за сприяння Міністерства оборони Естонії в Тарту проходять навчання українські військові медики та парамедики. Навчальний процес в тренувальному центрі та за сприяння оборонного відомства організовувала естонська сторона. Як зазначила пані Коник, українці з КУЕ допомагали організовувати військовим медикам дозвілля – ходили з ними на екскурсії та на культурні заходи.

І досі українці в Таллінні беруть учать у безстроковому щотижневому пікеті біля стін російського посольства в Естонії. Це мирна акція, яка щочетверга ось вже чотири роки відбувається в столиці Естонії. Акцію започатковували естонці, але сюди приходять громадяни Естонії різної національності. Українці тут завжди з державними прапорами та плакатами – вимагають звільняти політичних в’язнів та припинити агресії та окупації. На плакатах – гасло «За нашу і вашу свободу».

 Естонія – надійний друг та партнер України

Естонія постійно та активно підтримує суверенітет, територіальну цілісність та незалежності України.

«Це було продемонстровано з перших днів незаконної анексії Криму, з перших днів агресії Російської Федерації на Сході нашої держави», – зазначив Петро Порошенко на прес-конференції під час візиту Президента Естонії Керсті Кальюлайд до України у травні 2018 року.

З перших днів російської агресії проти України Естонія заявила свою принципову позицію в Раді Європейського Союзу, підтримує Україну в ООН. Естонія була одним з авторів резолюцій, що стосувалися Криму та російської агресії. За офіційними даними прес-служби Президента України, сьогодні Естонія вже допомогла Україні на суму, що перевищує 10 млн. євро. Це допомога в матеріально-технічній та гуманітарній сферах. З бюджету Естонії офіційно виділяється від 1,8 до 2,4 млн. євро на допомогу Україні щорічно. І якщо брати розрахунок на душу населення, то сьогодні Естонія є найбільшим нашим донором.

У травні 2018 року президент Кальюлайд у програмі свого офіційного візиту до України побувала на Донбасі. Там вона зустрілася з українськими військовим, мешканцями звільнених території регіону та з тимчасово переміщеними особами. Пані Кальюлайд спостерігала ситуацію на лінії зіткнення. Порошенко тоді назвав Кальюлайд «першим Президентом, у програмі візиту якого було прийняте рішення відвідати Донбас».

Українська діаспора в Естонії сьогодні

Українці в Естонії за чисельністю на третьому місці серед етнічних груп населення країни – після самих естонців та росіян. Згідно з офіційними даними, у країні проживає більше 23 тис. етнічних українців, з яких 4,5 тис. є громадянами Естонії, 6 тис. – естонське. Решта мають російське громадянство та є особами без громадянства. Для отримання естонського громадянства кандидати складають іспити на знання естонської мови та історії країни.

Українська діаспора в Естонії – це українці, що переїхали сюди ще за радянських часів, більшість – після Другої світової війни. Половина українців проживає в столиці держави – в Таллінні, а також в естонських містах Нарва, Сілламяе, Кохтла-Ярве, Йихві (північно-східний регіон Естонії). Сюди ще за часів СРСР з України переїздили працювати спеціалісти хімічної промисловості та шахтарі. Також українська громада представлена у містах Тарту, Маарду, Пярну.

Українці, що проживають в Естонії, завжди активно зберігали, й трепетно зберігають досі, свою культуру, мову, національну ідентичність. Офіційно в Естонській Республіці працюють українські недільні школи – у Таллінні, у містах Сілламяе, Нарва, Маарду, Ойзу, Валга, Тапа. Недільні школи мають ліцензію Міністерства освіти і науки Естонії на право викладання рідної мови та підтримуються фінансово.

У рамках інтеграційної програми Уряд Естонської Республіки підтримує діяльність національно-культурних товариств. У тому числі від естонського уряду надходять фінанси для діяльності українських громад.

Проте більшість української діаспори в Естонії все ж таки переживають складнощі у плані інтеграції. Більшість українців не знає естонської мови й тому не дивиться місцеве телебачення. Тому, за словами пані Коник, українці в Естонії сьогодні, зазнають певного інформаційного впливу російських ЗМІ, що ще присутні в цій країні. Об’єктивних українських ЗМІ в Естонії бракує. З 1999 по 2001 рр. Українське земляцтво Естонії видавало власну газету «Струни». Зараз, на жаль, основним джерелом інформації для українців є російські та проросійські канали. І як зазначила пані Коник, українці тут отримують інформацію про Україну та про події в світі з цих джерел.

Хоча у пакетах кабельного телебачення присутні декілька українських телеканалів. Також у ефірі Естонського радіо чотири рази на тиждень виходить україномовна програма «Червона калина». Теми її ефірів – життя української громади та події в України.

Офіційні об’єднання українців в Естонії

Загалом українська діаспора в Естонії представлена двома структурами – це Конгрес українців Естонії та Асоціація українських організацій в Естонії. Українське земляцтво в Естонії було створене у 1988 році. З 2017 року його очолює професор Талліннського технічного університету Євген Цибуленко. У 2001 році Земляцтво було відзначене Почесною грамотою Кабінету Міністрів України за популяризацію української культури.

З 2000 року діє Асоціація українських організацій в Естонії, яка вже відзначена Почесною грамотою Кабінету Міністрів України за вагомий внесок у справу формування позитивного іміджу України у світі.

Осередком Конгресу українців Естонії є будівля Талліннського центру української культури. В Таллінні діє Українська греко-католицька церква, заснована у 1991 році Анатолієм Лютюком, та освячена у 2000 році Любомиром Гузаром. Українці в Естонії мають власні народні творчі колективи, молодіжні та дитячі вокально-хореографічні ансамблі – «Журба», «Калина», «Хор українок», «Провесінь». У 2005 році був заснований фольк‑рок гурт «Свята ватра».

Перша українська організація в Естонії, в Тарту, була створена й діяла з 1898 до 1917 року Дерптська українська студентська громада.

Відомі українці в Естонії

Двом визначним датам присвячено проект «Відомі українці в Естонії». У 2018 році українська діаспора Естонії відзначає 30–річчя діяльності тут Українського земляцтва. Також цього року святкує сторіччя Естонська Республіка. Тож у рамках проекту «Відомі українці в Естонії» з представниками української діаспори зустрілась естонська художниця українського походження Ярина Іло. Творча зустріч мисткині відбулась у Таллінні.

Пані Іло живе в Естонії майже 40 років. Сама вона родом з Києва, там вивчилась на художника. Також вона навчалась у Празі та в Естонській художній академії, а як викладач працювала в кількох європейських художніх вузах. У доробку Іло –  40 персональних виставок.

Художницю добре знають в Україні – у 2015 році вона влаштувала у Таллінні аукціон з продажу своїх картин. І потім все, що вилучила з продажу, передала біженцям з Донбасу.

Пані Іло також проводить заняття з арт‑терапії для вчителів, шкільних психологів та учнів шкіл на сході України. Художниця з цим проектом вже побувала в школах Сєвєродонецька, Рубіжного, Лисичанська, Старобільська. Вона навчала українських школярів та вчителів прийомам художньої терапії. Арт‑терапевтична техніка пані Іло  – це малювання на папері вугіллям з верби та акриловими фарбами. Разом з художницею діти вчились, як «намалювати» свої емоції. А сама Іло потім інтерпретувала учням значення їхніх малюнків. Цей проект підтримують Міністерство закордонних справ Естонії та MTÜ Mondo (Таллінн), а також Благодійний фонд «Восток-SОS», який і висвітлив приїзд пані Іло на схід України.

Проект «Відомі українці в Естонії» підтримує Міністерство культури Естонії та Інтеграційний фонд.

Мирослава Добрознай для EN

Facebook коментарі

Пов'язані статті

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *