Як країни ЄС справляються з масовою міграцією дітей з конфліктних регіонів, у тому числі й з України

 

За останні чотири роки до країн Євросоюзу поодинці приїхали близько 220 тис. неповнолітніх прохачів притулку, і щонайменше 10 тис. з них вважаються зниклими або такими, з якими втрачено контакт. Причини тому різні – від пошуку близьких в інших країнах до, в гіршому випадку, ситуації, коли діти можуть стати жертвами злочинних угрупувань, торговців людьми або радикальних течій

Відсутність системи індивідуального підходу

Число неповнолітніх прохачів притулку, які прибувають до країн ЄС та Норвегії, значно скоротилося з 2015 року. Однак число дітей, які зникли вже в країнах прибуття, продовжує зростати. Федеріка Тосканіні, керівник відділу програм правозахисної організації «Міссінг Чілдрен Юроп» (Missing Children Europe), каже, що сьогодні склалося дещо спотворене уявлення про зникнення дітей, які прохали про притулок. Правозахисниця намагається змінити його:«Було б неправильно вважати, що юні шукачі притулку, які прибули до певних країн, зникають, тому що хочуть відправитися до іншої країни, перебратися з південної країни в північну або навпаки. Це не зовсім так. Багато дітей пропадає в Італії і Греції, а також в Німеччині, Великобританії і Швеції, та знайти їх в інших країнах не вдається».

За чотири роки до країн Євросоюзу та до Норвегії поодинці приїхали близько 220 тис. неповнолітніх прохачів притулку. За різними оцінками, щонайменше близько 10 тис. з них пропали під час очікування відповіді на запит про надання притулку.

Головною причиною зникнення Федеріка Тосканіні вважає затягування процедури прийняття рішення про надання притулку. За її словами, до уваги, звісно, береться відсутність у дітей опікуна, однак індивідуальні потреби враховують не завжди, а якщо і враховуються, то це відбувається не завжди вчасно.

«Європейська система надання допомоги неповнолітнім біженцям ґрунтується на розмитих, не зовсім конкретних визначеннях – хто такий неповнолітній біженець, чи має значення, з якої країни він прибув, чи залишилися у нього на батьківщині близькі. Річ в тім, що в більшості випадках європейські інституції не були до кінця готові до напливу неповнолітніх прохачів притулку, і, як правило, діяли типово/шаблонно, замість того, щоб вивчати кожен випадок окремо».

Федеріка Тосканіні визнає, що систему індивідуального підходу для розгляду заяв ще тільки належить створити.

Розміщення — це тільки початок

«Багато країн зосереджені на наданні термінової допомоги – наприклад, на розміщенні. На жаль, найчастіше надання допомоги цим і обмежується, хоча розміщення повинно бути лише початком процесу надання допомоги, – зауважує Федеріка Тосканіні. – Спеціаліст повинен допомогти дітям адаптуватися в новому суспільстві».

За її словами, вважати, що дитина, яка зникла в одній країні, відчує себе у безпеці в інший – це самообман.

 «Коли неповнолітній біженець відправляється з однієї країни до іншої, він не завжди знає, де можна знайти нічліг, їжу та бути у безпеці. У гіршому випадку, діти можуть стати жертвами злочинних угруповань, торговців людьми або радикальних течій».

Неповнолітні біженці, які прибули до Європи поодинці, найчастіше просять притулку в Німеччині, Швеції та Італії. Найактивніше діти їдуть з Афганістану, Сирії, Еритреї, Іраку та Сомалі. Крім того, є неповнолітні з певних Балканських країн, України, Південної Осетії… Кожна з країн Єврозони приймає на себе різну кількість малолітніх мігрантів.

Так, до Швеції прибули понад 45 тис. неповнолітніх прохачів притулку без опікунів. Число зниклих дітей – близько 2 тис., що є досить великою кількістю у порівнянні із загальною кількістю прохачів притулку.

У Фінляндії кількість прибуваючих до країни неповнолітніх біженців без супроводу та зниклих дітей, порівняно з даними з інших країн, є досить невеликою. Наприклад, у 2014 році було зафіксовано 6випадків зникнення дітей. У період з 2014 по 2017 рік у Фінляндії пропали близько 200 неповнолітніх біженців.

У Німеччині налічується понад 300 тис. неповнолітніх біженців, разом з тим, понад 100 тис. з них – молодші 6років. За інформацією МВС Німеччини, понад 46 тис. дітей-мігрантів – не старші двох років. Вік ще майже 55 тисю дітей коливається від 3 до 5 років.

Найбільше число неповнолітніх проживає у федеральних землях Північний Рейн – Вестфалія, Баден-Вюртемберг, Баварія та Нижня Саксонія. Основними країнами їх походження є Сирія, Афганістан та Ірак.

Як повідомляло раніше Федеральне відомство з кримінальних справ, майже 9 тис. неповнолітніх біженців вважаються зниклими в Німеччині з початку 2016 року. Найбільшу частину тих, кого розшукують, складають підлітки віком від 14 до 17 років – близько 8 тис. чоловік. 867 зниклих – це діти віком до 13 років.

Українське питання, про яке ніхто не говорить

Для трьох українців гармонія особливо важлива під час їх зустрічей – наприклад, в такий день, як сьогодні, коли вони зустрілися в кафе на березі річки Везер. Оскільки зараз у них практично нічого немає, крім самих себе.

У 2014 році студенти-перекладачі вирушили з Донецька в Бремен в семиденну поїздку. Потім на їхню батьківщину наскочила війна. З того часу вони осіли в Німеччині, без держпідтримки, сім’ї, друзів та перспектив.

Яна Лисенко, Алевтина Арташ та Олександр Старостін – жертви війни, яку ніхто так нею називає, та міграційної кризи, яка навряд чи кому відома. Згідно з Федеральним відомством з питань міграції та біженців, за два роки конфлікту 6,7 тис. осіб з України просили про притулок в Німеччині. Ймовірно, насправді ця цифра помітно вища.

Яна, Олександр та Алевтина у червні 2014 року ще були студентами відділення перекладачів Донецького Університету, а місяць потому вони раптом стали біженцями. Студенти, які приїхали до Німеччини за програмою обміну, стали людьми без батьківщини, майбутнє – невідоме.

«Ми знаходимося в пастці», – сказав тоді Олександр в інтерв’ю Spiegel Online – і відтоді мало що змінилось».

Пошук нових перспектив

Таких, як донецькі дівчата та хлопці, яким ледь виповнилося на момент вимушеної міграції 17-18 років, у країнах ЄС чимало. Але про це не прийнято говорити вголос. У той же час, близько 800 тис. українців просять про притулок за кордоном, в тому числі діти та молодь. Ці дані повідомляє Беттіна Шульте, представник Агентства ООН у справах біженців (UNHCR).

Зараз міністерство соціального забезпечення України щомісяця реєструє понад 5 тис. мігрантів зі східних регіонів країни. За словами Шульте, «біженці можуть, звичайно, повернутися тільки тоді, коли політична ситуація в Донбасі стабілізується». Це стосується й таких людей, як Яна, Олександр та Алевтина.

Вони залишилися в Бремені в пошуках нових перспектив. Багато їхніх друзів пробують сили в інших місцях: Катя (19 років) бере участь в Добровільній федеральній цивільній службі в Ганновері, Євгенія (19 років) працює гувернанткою у Відні, Аня (23 роки) обрала Добровільний соціальний рік в Остерхольц-Шармбек на півночі Німеччини. Інші, як і раніше, регулярно зустрічаються в Бремені, Алевтина та Яна організували гуртожиток (Wohngemeinschaft), часто до них приєднується Олександр, який приїжджає з розташованої неподалік комуни Ворпсведе.

Ситуація змінюється на краще

Не дивлячись на всі туднощі, європейські країни швидко адаптуються до зміни ситуації у питанні щодо неповнолітніх біженців.

Так, наприклад, у тій самій Німеччині вдосконалено процедуру надання притулку та опіки дітям та підліткам – ця функція покладена на місцеві відділення органів піклування про неповнолітніх (згідно § 42 Соціального кодексу Німеччини VIII).

Процедура отримання притулку для дітей без супроводу здійснюється спеціальним офіцером у справах неповнолітніх, яких в Федеральному відомстві налічується близько 80. Ці офіцери постійно тренуються та мають спеціальні правові, культурні і психологічні знання, які потрібні для акуратного та чуйного поводження з неповнолітніми та максимального врахування їхніх інтересів.

Удосконалена та спрощена процедура визначення віку дітей, якщо вони прибули без будь-яких ідентифікаційних документів, пошуку родичів.

Міждержавні контакти відповідних відомств країн Європи дозволяють стандартизувати різні інструкції та формуляри з даного питання, створювати єдині бази даних та реєстри, напрацьовувати нові документи на перспективу. Європейці розуміють, що у зв’язку з незгасаючими та замороженими конфліктами гострота проблеми міграції неповнолітніх найближчим часом не знизиться.

 

Facebook коментарі

Пов'язані статті

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *