Французькі журналісти: незалежність української церкви — велика втрата для Москви

Народження незалежної української церкви відбувається дуже вчасно для Порошенка, чиї позиції ослаблені через напруженість у відносинах з Росією. Цю релігійну незалежність він зробив однією з візитних карток своєї президентської кампанії. У матеріалі «Лорьан-Ле-Жур» зазначається, що авторитет Московського патріархату (МП) послабне, хоча багато православних церков не визнають нову Українську Церкву, пише Елі Сайкай з L’Orient-Le Jour.

Це (майже) офіційно. Представники православних конфесій України зібрались минулої суботи у храмі Святої Софії в Києві на «Об’єднавчому соборі», щоб офіційно запротоколювати створення незалежної української церкви. На раді було обрано нового предстоятеля цієї церкви, митрополита Єпіфанія, якому 39 років. Цю нову церкву ще повинен офіційно визнати Константинополь, але для українського президента Петра Порошенка це питання вже вирішене. Глава української держави, який був присутній на соборі, вітав цей «історичний» день, коли виголосив антиросійську промову перед кількома тисячами своїх прихильників.

«Цей день увійде в історію як священний день, день створення Автокефальної Помісної Православної Церкви України, день остаточного здобуття незалежності від РФ», – заявив український президент. «Що це за церква? Це церква без Путіна (…) Україна вже не буде пити з московської чаші московської отрути», – проголосив Порошенко, додавши, що «питання створення автокефальної церкви – це питання національної безпеки для України».

Про створення цієї «нової» церкви було оголошено два місяці тому, після того, як Вселенський Константинопольський патріархат визнав автокефальну церкву в Україні, поклавши край більш ніж трьохсотлітньому пануванню Московського патріархату. Пізніше МП офіційно розірвав відносини з Константинопольським патріархатом. «Ми більше не можемо офіційно разом проводити служби, наші священики більше не зможуть брати участь в літургіях зі священнослужителями Константинопольського патріархату. (…) Ми не можемо підтримувати зв’язок з церквою, яка знаходиться в стані розколу», – заявив глава відділу зовнішніх церковних зв’язків Московського патріархату митрополит Іларіон. «Це рішення було неминучим: Священний Синод не міг прийняти іншого рішення через недавні дії Константинопольського патріархату», – продовжив митрополит. Москва виступила з критикою Константинопольського патріарха Варфоломія I за реабілітацію київського патріарха Філарета, відлученого від церкви у 1997 році.

«Народження» незалежної української церкви відбувається дуже вчасно для Порошенка, чиї позиції стають все більш хиткими через напруженість у відносинах з Росією, втрату Криму та війну на Донбасі. Глава української держави зробив цю релігійну незалежність однієї з візитних карток своєї президентської кампанії. Однак навіть якщо незалежність нової української церкви і є «перемогою» для Порошенка, проте вона може привести до багатьох розбіжностей між Москвою та Києвом у питанні церковної власності. «Без сумніву, будуть конфлікти у східній та центральній Україні через церковну власність (церков і монастирів).

Нова українська церква спробує заволодіти майном православних українців, які залишаться, як і раніше, вірними Москві. Деякі парафії, що знаходяться під юрисдикцією Москви, будуть чинити опір, тож існує ймовірність виникнення напруженості», – сказав колишній арабський дипломат, який побажав залишитись неназваним. Вже на початку грудня українська поліція провела обшуки у трьох православних церквах при Московському патріархаті, а також у будинках священиків у північно-центральній частині країни.

Московський папізм

Але крім політики, офіційне визнання нової української церкви може перешкодити Москві, особливо в тому, що стосується впливу її церкви в регіоні, а також її ідеології і стратегії розширення. «Створення цієї церкви є великою втратою. Москва втрачає цілу країну. В ідеології «русского народа», який виходить за межі нинішньої Росії, Україна займає особливе місце, оскільки вона є колискою російської церкви. І відокремлення українців від Москви дуже погано позначається на психологічному рівні і послаблює дискурс щодо російської ідентичності», – пояснює колишній дипломат.

«Це серйозне ослаблення Московського патріархату, хоча багато православних церков не визнають нову Українську Церкву і будуть продовжувати підтримувати Москву, так само, як і серби, болгари або поляки. Але в цілому Москва ослаблена», – продовжує він. Такий стан справ сприймається болісно, ​​адже Росія робить велику ставку на релігію для здійснення своїх планів щодо експансії. «Москва повернулась до «римської» політики, у якій релігія і політика тісно переплетені. Існує путінське православ’я, яке орієнтоване головним чином на слов’ян. Але греки, серби й болгари можуть не прийняти таке московське папство. Щоб зміцнитися, панславізму потрібен релігійний аспект», – пояснює доктор юридичних наук Антуан Курбан, професор Університету Святого Йосипа в Бейруті.

«У всесвітньому діалозі Москва буде позиціонувати себе в якості основного представника православ’я, але чи приймуть це інші церкви? Для Ватикану, наприклад, це абсолютно виключено, оскільки з точки зору Святого Престолу існує Рим і «Новий Рим», тобто Константинополь (…) Таким чином, мова йде про дві православні юрисдикції – про середземноморську юрисдикцію з одного боку й московську гегемонію з іншого. У цьому прихований величезний ризик», – підсумовує він.

Елі Сайкай, L’Orient-Le Jour

Facebook коментарі

Пов'язані статті

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *