Співаки, священики та спортсмени: імена яких знаменитостей виявились у латвійських архівах КДБ

Агентство «Літа» (LETA) вивчило опублікований 20 грудня архів КДБ й знайшло там безліч відомих імен. Дехто з тих, чиї імена опинились у цьому списку, визнали співпрацю з держорганами СРСР, дехто каже, що їх просто намагалися завербувати, і тому ім’я потрапило до картотеки, пише Delfi, (Латвія)

В опублікованих документах виявилось чимало діячів культури – наприклад, співак Гунтіс Скрастіньш, актор Яніс Яранс, латгальский поет Антон Кукойс, вже покійний актор Гаррі Спановський, член рок-групи Līvi Айварс Бриз, музикант Робертс Гобзіньш та художниця Майя Табака.

Гунтіс Скрастіньш дуже здивований з того, що його ім’я потрапило до архіву. Можливо, каже він, це пов’язано з допитом, на якому він був у 1983 році. Троє чоловіків запитували його, чи може він підтвердити, що один російський актор грає на саксофоні на вулицях. Йому тоді ставили питання, а потім під протоколом були підпис – можливо, вважає він, через підписи він і потрапив до картотеки.

Актор Яранс теж не знав, що у 1983 році його завербували під псевдонімом «Іварс». За його словами, він був фарцювальником у районі порту, мав контакти з іноземцями – і це могло викликати інтерес спецслужб. Одного разу, розповів Яранс, до нього підійшли й запропонували або піти з театру, або підписатись на якомусь документі. Він підписався, а потім з ним ніхто на контакт не виходив.

У документах можна виявити ім’я драматурга Яніса Юрканса, режисера Ризької кіностудії Роланда Калниньша, акторів Андріса Берзіньша й Роланда Загорського, режисерів Арвида Кріевса, Яніса Стрейча та Вії Бейнерте.

Потрапили до «мішків» і працівники самоврядувань – колишні та нині діючі. Наприклад, депутат Михайло Каменецький («Згода»). За словами депутата, він знав про те, що потрапив у «мішки», і понад десять років тому звертався з цього приводу до суду. Той не констатував фактів співпраці. Як «кандидат для особливих періодів» відзначений у картотеці депутат Ризької думи Ігор Соловйов, який колись працював у комісії Сейму з закордонних справ і мав доступ до держтаємниці.

Прес-служба голови Верховного суду Івара Бичковіча, який теж був виявлений у картотеці, стверджує, що він ніколи не співпрацював з КДБ, і це доведено: і в 2008, і в 2015 році він отримав доступ до держтаємниці. «Засвітився» в картотеці і Огрський суддя Арніс Нагліс.

У список КДБ потрапили всі ректори Латвійського університету (ЛУ), включно з нинішнім, а також ряд інших працівників університету. Викладач ЛУ Роланс Тьярве стверджує, що його єдина співпраця з КДБ полягала в тому, що він служив у Збройних Силах, де його зобов’язали конвоювати злочинців до суду.

КДБ проявляло інтерес і до духовенства – в архіві можна знайти ім’я нинішнього митрополита Олександра й першого латвійського кардинала Юліана Вайводса. Серед завербованих журналістів виявились Дайніс Лемешонок, колишній керівник музичного форуму Forte Riga Маріс Ліеде, редактор радіо Яніс Озолс, ведучий передачі Labvakar Едвін Інкенс та багато інших.

Можливо, був завербований КДБ і баскетболіст Валдіс Валтерс – у документах збігається ім’я та рік, але не збігається дата народження. Спортсмен стверджує, що це його однофамілець. Серед інших спортсменів – колишній капітан баскетбольної команди VEF Ольгертс Юргенсон і тренер збірної Латвійської РСР з гімнастики Баібас Кайміньш.

Серед відомих підприємців у «мішках КДБ» виявився президент Lattelekom Гундар Страутманіс з підпільної кличкою «Екран». Він стверджує, що це пов’язано виключно з тим, що він займав високу посаду – був заступником генерального директора заводу «Альфа». Інші відомі підприємці, що потрапили до картотеки, – власник Lido Гунар Кірсонс, мільйонер Євген Гомберг, колишній глава ради Banka Baltija Олександр Лавентс, Вентспілскій підприємець Геннадій Шевцов, Алдис Чексерс, Валдіс Локенбахс, Хаїм Коган, Петеріс Янкавс та інші.

Нагадаємо, що дискусії про опублікування «мішків КДБ» в Латвії велись протягом багатьох років. У тому числі і тому, що відповідно до неофіційної інформації, значна (і потенційно найбільш цікава) їхня частина була вивезена до Росії на початку 1990-х років. Певна частина архівної інформації могла зникнути і пізніше. Тому факт наявності в архівах тих чи інших прізвищ треба оцінювати обережно.

Facebook коментарі

Пов'язані статті

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *