Навіщо Макрон у питанні європейської армії підігрує Путіну?

Ідея єдиної європейської армії має давню історію. Щоб не повертатись у надто далеке минуле, можна лише згадати 2015 рік, коли голова Єврокомісії Жан-Клод Юнкер запропонував створити спільні збройні сили ЄС. Він мотивував свою пропозицію необхідністю захисту цінностей Євросоюзу в умовах агресивних дій Росії. Анексія Криму та гібридна війна на сході України тоді всерйоз занепокоїли Брюссель.

Зовсім недавно, але набагато більш голосно, ідею єдиної європейської армії озвучив Еммануель Макрон. В інтерв’ю радіостанції «Europe 1» у листопаді поточного року французький президент заявив, що така армія потрібна Європі «для захисту від Китаю, Росії і навіть від США». Сполученим Штатам така заява не сподобалась, Китай промовчав, а ось Росія в особі президента Путіна несподівано цю заяву схвалила! Це досить парадоксальний результат як для Юнкера, так і для Макрона.

У чому ж причина путінського схвалення ідеї європейської армії? Її можна побачити в тому ж інтерв’ю Макрона, який критикує США за планований вихід з Договору про ліквідацію ракет середньої та меншої дальності 1987 року, заявляючи, що «першою жертвою стане безпека Європи».

Цікаво, що Макрон тут майже точнісінько повторив гасла радянської пропаганди 1980-х років, яка також стверджувала, що «Європі загрожують американські ракети», і багато європейців їй також піддавались.

Тому у цьому питанні об’єднання Макрона, Меркель і Путіна виглядає не дуже дивним з історичної точки зору. Цей союз більше дивний з точки зору сучасності, коли Європа приймає санкції проти агресивної політики Росії, але при цьому Путін, як і раніше, бажаний гість на загальноєвропейських самітах, як, наприклад, на тому ж листопадовому у Парижі.

Ангела Меркель заявила, що проект європейської армії «не спрямований проти НАТО». Тоді в чому сенс цього дублювання, якщо членами НАТО є 22 з 28 країн ЄС? До якої армію підуть, наприклад, естонські призовники, якщо країна одночасно є членом ЄС і НАТО?

За словами Путіна, поява європейської армії – це «процес позитивний з точки зору зміцнення багатополярності світу». Багатополярність – це дуже популярний кремлівський термін, проте в реальності він вуалює спробу Москви зберегти свій статус «другого полюса», як і за часів СРСР, оскільки ядерний потенціал РФ, як і раніше, другий за міццю у світі.

Крім того, дивно чути міркування про «світову багатополярність» від держави, яке в своїй внутрішній політиці абсолютно «однополярна». Незважаючи на те, що Росія за своєю конституцією є федерацією, в реальності це жорстко унітарна держава, де регіони не мають таких прав, як американські штати або німецькі землі.

Звичайно, багатьох європейських лідерів сьогодні лякає непередбачуваність Трампа. Однак американський президент, на відміну від російського, – фігура, яка змінюється. Тому безглуздо перекроювати всю структуру світових організацій, тим більше оборонних, тільки через те, що у Білому домі на чотири роки виявивсь якийсь «неправильний» постоялець.

Сила НАТО – не тільки в озброєнні, але євроатлантичному світогляді об’єднання. Якщо відбудеться розкол на «європейське» і «американське», це далі підірве і єдність самого ЄС, який також є наднаціональним об’єднанням. І в результаті означатиме торжество путінської імперії, яка мріє про розкол самого Заходу.

Facebook коментарі

Пов'язані статті

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *