Канада на «хвилях» української міграції

Так склалось історично, що одною з популярних країн, куди емігрували українці, стала Канада. На відміну від країн Європи, еміграція українців до Канади має глибоке коріння, яке беруть початок з 19 століття, задовго до незалежності України й Канади. За кількістю українських мігрантів, 1,2 млн. осіб, Канада поступається лише Росії (2,9 млн.). Активною міграція українців до Канади залишається і на сучасному етапі. За словами представників Посольства Канади в Україні, сьогодні Канада переживає нову хвилю української міграції.

Переваги лояльності

Щорічно за робочою візою до Канади звертається понад 1 тис. громадян України, за студентською візою – майже стільки ж. Канада не створює будь-яких бар’єрів у еміграції українців, і тому візи отримують 80-90 % наших громадян.

Ця особливість обумовлена, швидше за все, внутрішньополітичними чинниками самої Канади, ніж історичною «солідарністю» з Україною. Зокрема, за словами самих українців та інших мігрантів, уряд Канади сприяє припливу мігрантів, щоб розрядити соціальну й політичну напруженість між франкомовним та англомовним населенням.

Враховуючи те, що 22,6 % населення країни є франкофони, що компактно мешкають на сході країні, особливо в Квебеку, від загрози сепаратизму не застрахована навіть стабільна Канада. Не дивно, що через програми міграції уряд Канади сприяє розселенню українців, що «володіють» англійською мовою, саме в провінції з франкомовною меншістю.

Наприклад, в Квебеку мешкає 31,9 тис. українців, в Онтаріо – 336 тис. Крім того, в провінціях Альберта, Манітоба, Саскачеван, українці активні в органах місцевого самоврядування. Саме бажання уряду використати мігрантів в якості противаги занадто активній франкомовній діаспорі обумовлює наявність ліберального міграційного режиму в Канаді, що приваблює українських мігрантів.

За офіційними даними, щорічно Канада надає до 300 тис. віз для мігрантів. Більш того, кожен легальний мігрант після прибуття в країну отримує так званий «статус постійного мешканця», що відкриває можливість користуватись безкоштовним медичним страхуванням, соціальним захистом, а також вільно працевлаштуватись. «Статус постійного мешканця» може анулюватись тільки у разі порушення канадського законодавства й правопорядку.

Вигідною міграція в Канаду є і для осіб, які планують згодом отримати вищу освіту. Існують державні субсидії, що покривають 80 % вартості навчання. Навіть у разі безробіття мігранта держава надає йому великі соціальні виплати. Привабливим є і високий рівень середньої зарплатні в Канаді – 2016 $ на місяць.

Окремим моментом, завдяки якому Канада приваблива для мігрантів, у тому числі українців, є нескладність адаптації в канадському суспільстві завдяки місцевому мультикультуралізму. Відомо, що в провінціях з великими українськими громадами існує розвинена система сфери послуг, установ з вивчення англійської мови, які створюються спеціально для мігрантів.

Велике переселення 

Українці стали частиною великого поселення на територію Канади мігрантів, що спостерігалось в кінці 19 століття. Наші пращури полишили свої рідні території у часи важкого внутрішньо-державного гніту з боку окупаційних імперій. Першими українцями на території Канади у 1891 р. були мешканці с. Небедилова Західної України – Іван Пилипів та Василь Єленяк. Згодом масштабною українська еміграція до Канади стала 1896 року не без допомоги галицького агронома Осипа Олеськіва, який скерував сюди велику кількість українців з сіл Західної України.

Дивлячись крізь історичну призму руху українців до Канади, слід виділити чотири основні хвилі переселення. Зокрема перша та найбільша хвиля прийшлась на період з 1891 по 1914 роки, наслідком чого стало поселення близько 170 тис. українців з Галичини та Буковини. Воднораз значна частина переселенців походила також з Правобережної України.

Основним мотивом для пошуку кращої долі за океаном для українців стало те, що тут можна було легко отримати земельну ділянку. До прикладу: у Канаді за номінальну суму 10 $ охочий міг взяти земельну ділянку у розмірі 64 га.

Наявність родючої землі та подібних до України кліматичних умов ставали переконливим аргументом для почину українцями нового життя на чужині. Це були жителі переважно сільської місцевості, вони вирощували переважно зернові культури, які після продажу могли принести значні прибутки.

Навіть сьогодні, мандруючи провінціями Альберта та Саскачеван у Канаді, можна помітити великі сховища, в яких хлібороби зберігали урожаї зернових. Переважно ці будівлі були зосереджені біля залізничних станцій, оскільки саме це місце було основною точкою торгівлі. Певна частина українців займались також скотарством й створювали так звані «Фарми» – ще один засіб для прожиття та отримання прибутку. Популярною серед українців була робота в індустріальній сфері, яка зосереджувалась у провінціях Британська Колумбія та Онтаріо.

Виїжджаючи цілими родинами, українці оселялись переважно великими групами у степових провінційних зонах. Згодом у наслідок внутрішньої міграції більшість українців осіли у Західній (Британська Колумбія) та Східній (Онтаріо) частинах Канади.

Згодом з великої кількості українців, які осіли на постійне проживання у Канаді, з’являлись міста та селища з дубльованими назвами регіонів, міст та селищ України, наприклад: Галичина, Теребовля, Київ та ін. Особливо популярним для поселень, в яких переважали українці, було символічне наділення цієї місцевості чимось, що найбільше асоціювалось з Україною. До прикладу: селище Вегервіль біля Едмонтону своїм символом вважає писанку, велетенська форма якої прикрашає в’їзд до селища. Інше село Мундер найбільш популярне тим, що там українці виробляють ковбасу, смак якої високо цінюють у багатьох куточках Канади.

Народження КУК 

Українці у Канаді з перших років свого життя в цій країні прагнули  мати міцну громаду, яка б виступала важливим органом захисту та стала осередком культури й патріотизму. Водночас мігранти намагались брати активну участь у політичному житті країни. Слід згадати активність українців у канадському політичному житті, які були урядовими керівниками окремих провінцій. Зокрема Роман Романів, який був Прем’єром Саскачевану протягом 1991-2001 рр., Рамон Гнатишин – член федерального кабінету міністрів з 1979-1988 рр., й генерал-губернатор Канади в 1990-1995 рр.

Канада – мультикультурна країна, і важливо було для української громади зайняти свою нішу у формуванні загального курсу розвитку держави, оскільки існувала свого роду прихована конкуренція між різними етнічними групами. Часом виникали конфлікти українців з англійськими та французькими етногрупами, які не сприймали наших земляків через те, що вони чужинці на їхній території. Такі реалії існували як на побутовому рівні, так і на рівні урядовому.

Але пізніші спроби українців довести свою важливість та актуальність у формуванні та розвитку Канади були позитивно сприйняті політичною елітою, оскільки вони побачили, що мігранти – народ активний, що досить швидко призвичаюється до законів та загального політичного вектору, через діяльність патріотичних організацій представили багатство української культури. Тому було дано «зелене світло» для створення одного з найбільших об’єднань мігрантів з України на нових теренах – Конгресу Українців Канади (КУК).

Історичні хвилі міграції 

Умовно сьогодні розрізняють декілька хвиль міграції українців до Канади.

Перший період – 1891-1914. – як вже зазначалось, це були в переважній більшості мешканці Галичини та Буковини, що шукали кращої долі й виїжджали з перенаселених та збіднілих територій.

Друга хвиля, що значно менша за першу, відбулась у 1922-1932 роках, вона пов’язана з припиненням існування Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки, сталінськими репресіями серед українців, Голодомором. Загалом до Канади тоді приїхало близько 68 тисяч чоловік, знову ж таки, з Галичини та Буковини, та ще з Волині.

Третя хвиля імміграції – 1946-1961 рр. – була спричинена Другою світовою війною та політичною ситуацією у Східній Європі, що примусили українців шукати притулку поза кордонами батьківщини. Близько 37 тис. з них знайшли постійне місце проживання у Канаді. Серед біженців, цього разу з усіх регіонів України, були представники різних професій та галузей науки й мистецтва. Тут осіла і частина вояків, що боролись за незалежність України у лавах УПА.

Четверта хвиля розпочалась після розпаду Радянського Союзу у 1991 році. І фактично в перманентному варіанті триває і до сьогодні. І крім історичних чинників, зараз велику роль в міграційному процесі грає фінансова складова. Тому практично кожного року українська діаспора в Канаді поповнюється на декілька тисяч наших співвітчизників. 

Видатні діаспоряни

 Показовим прикладом активного життя української діаспори в Канаді, яка не обмежується кордонами лише культурних та суспільних осередків українців у цій країні, є велика кількість персон, які, можна сказати, стали відомими та знаменитими. Але за походженням вони українці або мають українські корені.

Пилип Коновал – канадець українського походження, єдиний українець-кавалер Хреста Вікторії, найвищої та найпочеснішої нагороди за мужність перед лицем ворога, якою можуть бути нагороджені військовики з країн, підлеглих Британській короні. 

Роберта Лінн Бондар – перша канадська жінка-астронавт українського походження і перша лікар-невролог, яка побувала в космосі. Власниця численних урядових нагород, обрана членом Королівського наукового товариства Канади, почесний доктор понад 20 університетів США та Канади. Член КУК. 

Кетрін Винник – канадська кіно- та телевізійна акторка українського походження. Катруся Винницька, як її називають у сім’ї, народилась й виросла в Етобіко. Вільно розмовляє українською мовою — до 8 років спілкувалась виключно нею. Кетрін знялась в багатьох фільмах виробництва студії Paramount Pictures. 

Петро Яцик – канадський підприємець українського походження, меценат і філантроп, відомий своїм вагомим вкладом у фінансування українознавства на Заході та в Україні. 

Юджин (Євген) Мельник – бізнесмен, меценат. Батьки (родом з буковинських Чернівців) потрапили до Канади в середині 40-х років 20 століття. Нині Ю. Мельник — співвласник однієї з найбільших канадських фармацевтичних корпорацій «Biovai lCorporation» зі щорічним доходом в $1 млрд. 

Реймон (Роман) Джон Гнатишин – колишній генеральний губернатор Канади.

Дарія Вербова – входила до десятки найоплачуваніших моделей світу. Коли їй виповнилось три роки, родина перебралась до Канади. Дарія брала участь у рекламних кампаніях таких відомих брендів, як Versace, Louis Vuitton, Gucci, Yves Saint Laurent, Prada та Chanel. 2005-го року газета The New York Times назвала її моделлю № 1 у США, на обкладинках Vogue вона з’являлась 50 разів!

Facebook коментарі

Пов'язані статті

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *