Закарпаття у вогні. Росія провокує конфлікт в Україні за допомогою польських націоналістів

Польські націоналісти «підпалили» центр угорської меншини в Україні. Росія хоче політично «підпалити» Закарпаття з подальшими провокаціями

Ужгород, місто на кордоні між Україною та Європейським Союзом, 4 лютого 2018 року. Після опівночі. Три людини: Адріан М., Томаш Ш. і Міхал П. йшли по бульвару, на правому березі річки Уж. Адріан і Томаш несли тканину, просочену легкозаймистою речовиною. Адріан – електрик з Кракова. Томаш – людина з Бидгоща: довга борода, військовий одяг.

Поляки зупинилися біля будівлі під номером 5, там розташована Угорська культурна асоціація в Ужгороді. Це центр, що в ста метрах від угорського консульства, за декілька кроків звідси – пішохідний міст через Уж, від Театральної площі, візитної картки міста. Двоє з чоловіків розпалили тканину. Міхал П. записував все на телефон. Але вологість та низька температура ускладнили завдання – будівля не хотіло загорятися. Палії ​​пішли.

Адріан М. і Томаш Ш. на заправці заповнили каністру бензином. О 4 годині ранку відеокамера, встановлена ​​біля входу в угорський центр, зафіксувала їх повернення. На відеозаписі видно, як вони кидали пляшку бензину у вікно будівлі. А потім чекали появи вогню. Тільки тоді знову пішли.

Далі вони повернулися в гуртожиток на вулиці Льва Толстого. Звідти вони рушили на головний вокзал, сіли на автобус, який доставив їх до Словаччини. О 6 годині ранку, через дві години після пожежі, вони пройшли паспортну перевірку, опинились в Європейському Союзі.

Незабаром після відходу паліїв на місці з’явилася пожежна команда, поліція і Служба безпеки України. Пожежники швидко загасили невеликий вогонь. Як видно з матеріалів українських слідчих, які є на руках у журналістів OKO.press та міжнародного колективного колекціонера VSquare, три поляка також намалювали свастику на стіні центру – щоб кинути тінь на українських націоналістів.

«У центрі вночі не було нікого. Сусіди помітили, що щось трапилося, і викликали нашого представника», – розповідає Ласло Брензович (для українців – Василь Брензович), керівник Угорської культурної асоціації закарпатських угорців, якій належить будівля.

Незабаром все місто знало про цей інцидент – місцеві угорські політики та консули.

Ужгород. Вид на Угорську культурну асоціацію з іншого берега річки Уж.

Палії ​​«Фаланги»

Палії ​​полегшили роботу служб. На кожному кроці вони залишили сліди присутності в Ужгороді: вони дали реальні свої дані в гуртожитку, їх змогли записати камери на заправках і банках, та, зрештою решт, вони купили квитки у місцевого перевізника і показали паспорти перед прикордонникам перед входом до Словаччини.

Стало швидко зрозуміло, що учасниками підпалу були поляки. Відразу ж було ініційоване розслідування Служби безпеки України. Київські начальники вимагали від офіцерів в Ужгороді, щоб ті якомога швидше знайшли злочинців. Польське агентство внутрішньої безпеки приєдналося до розслідування.

Менш ніж через три тижні після пожежі Адріан М., Томаш. Ш. і Михал П. були затримані польськими службами. Перші два звинувачуються у спробах підпалити будівлю Угорської культурної асоціації в Україні. Михайло П., який був їх ватажком, крім підбурювання до підпалу, звинувачується у фінансуванні терористичного злочину. Адріан М. і Томаш Ш. вже на свободі. Міхал П. був затриманий, у травні суд продовжив його арешт.

Палії ​​пов’язані з правою проросійською організацією «Фаланга», що діє в Польщі. Для українських служб – це один з переконливих доказів того, що Росія стоїть за підпалом.

Одне місто, дві нації

Закарпаття межує з Польщею, Словаччиною, Угорщиною та Румунією. Це найзахідніший з регіонів України. Ресторани і бари наповнені туристами. На кожному кроці пропонуються готелі та стоять сувенірні кіоски. Гірський ландшафт і пам’ятки культури та історії приваблюють багатьох українців, особливо після російської анексії Криму, де вони часто проводили свята раніше.

Регіон виступає за дрібну, транскордонну торгівлю, законну і незаконну. Контрабанда сигарет та алкоголю, головним чином для Угорщини і Словаччини, економить домашні бюджети. В Ужгороді ви можете почути кінематографічні історії: тунель, що веде до Словаччини, був виявлений кілька років тому. Він був настільки широкий, що вагони з контрабандою проходили крізь нього. Якось контрабандисти переправляли товари парапланом.

Історично протягом 900 років Закарпаття було частиною Королівства Угорщини (потім – Австро-Угорської імперії). Після трагічного для угорців Договору Тріанона у 1920 році вони втратили майже 2/3 території, Закарпаття стало на короткий час частиною Чехословаччини, а після Другої світової війни – Українською Радянською Соціалістичною Республікою. У ХХ столітті це має стратегічне значення, оскільки тут проходив кордон СРСР. Тут знаходилися радянські війська, розміщувалися ракети і зустрічалися агенти КДБ. Після того, як Україна відновила свою незалежність, Закарпаття на якийсь час втратило свою значимість.

Зміни у розмежуванні залишили сліди: кожен десятий житель регіону є угорцем. Майже 100 тис. з них все ще живуть тут, не дивлячись на те, що більша частина їх виїхала на Захід.

Будапешт

Годинники в деяких угорських будинках в Ужгороді йдуть за середньоєвропейським часом – на годину назад у порівнянні з часом в Україні. Це символ, через який господарі вважають себе прив’язаними до угорської країни. Але тільки символ.

«Угорська меншина лояльна до України і не хоче, щоб їх вважали сепаратистами. Ужгород – це не Львів чи Івано-Франківськ. Між двома народами немає глибокої різниці, місцеві жителі завжди жили в гармонії, незалежно від політики », – говорить український журналіст і політолог, який займається угорсько-українськими відносинами, Дмитро Тужанський.

В угорців в Закарпатті є свої партії – партнери двох найбільших груп на угорській політичній сцені: соціал-демократи і «Фідес» Віктора Орбана. В якості останнього представника виступає Угорська культурна асоціація закарпатських угорців (УКАЗУ) – та, якій належить будівля центру в Ужгороді. Зміна позиції глави УКАЗУ у квітні 2014 року підтвердила, що місцеві угорці не люблять сепаратистських гасел. Колишній голова партії Міклош Ковач, який публічно закликав до територіальної автономії Закарпаття, втратив свою позицію на користь примирливого та мирного Василя Брензовича. Його партія сьогодні в коаліції з найсильнішою партії в Україні – Блоком Петра Порошенка. Брензович — депутат Верховної Ради.

Багато закарпатських угорців живуть краще, аніж українці. Хоча офіційно Україна не допускає подвійного громадянства, але фактично немає покарання за наявність двох паспортів. Увесь регіон регулюється положеннями про малий прикордонний рух. Ним користуються ті, хто працює в Угорщині – вони заробляють в кілька разів більше грошей, ніж в Ужгороді, але живуть в Україні. Схоже, пенсії також угорські.

Згідно з Конституцією України, угорці можуть розраховувати на культурну та лінгвістичну автономію. У Берегово, в 70 км від Ужгорода, де найбільше угорців, їхньою мовою ведеться навчання в середній школі.

Тільки в Ужгороді є факультети з угорським викладачем в університеті. У 2012 році Верховна Рада України прийняла закон, згідно з яким в регіонах, де проживає понад 10% населення, що говорять на якійсь мові, вона визнана офіційною. Російське, а також і угорське населення, найбільше виграло від нових правил. Угорська стала регіональною мовою в Закарпатті. «Значна частина жителів прикордонного регіону не знає державної української мови», – каже Тадеуш Іваньскі з Центру східних досліджень у Варшаві, спеціалізуючись на темі Закарпаття.

Однак шість місяців тому Україна прийняла новий закон про освіту. На цей раз мова йшла про зміцнення української мови за рахунок регіональних. Угорці, яких влаштовував колишній закон, тепер виявилися незадоволені. Будапешт відреагував дуже різко. Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сіджарто сказав, що він у відповідь заблокує Київ на шляху до інтеграції з ЄС.

Інформаційна війна

«У 2014 році почалася інформаційна війна між Росією та Україною. Раптом найбільші російські ЗМІ стали цікавитися Закарпаттям. РІА Новини або ТАСС пишуть про Берегово, де живе угорська меншина. Де знаходиться Росія і де знаходиться Берегово?», – каже Тужанський.

«З 2014 року не було місяця, щоб в проросійських ЗМІ в Україні не було б ніяких негативних матеріалів про нас, в яких Угорщина звинуватила групу сепаратизму. Це була повна брехня», – нарікає Брензович, голова УКАЗУ.

Брензович поспішає до поїзда на Будапешт, але, перш ніж відправитися на вокзал, він показує нам брошуру. У ній порівняння всіх нападів і провокацій по відношенню до угорської меншини з 2014 року. Тільки в 2017 році нарахували 89 інцидентів: сплюндровані пам’ятники, фарба на портретах Шандора Петефі (поет, учасник угорського повстання), розірвані угорські прапори, поширення неправдивих листівок і фейкових новин про підготовку до збройного повстання угорців в Закарпатті.

Наприклад, російські ЗМІ поширюють фільм про зустріч угорців десь в Закарпатті, і коментар: «Угорці захотіли автономію». Багатьом українцям таке формулювання не сподобається — слово «автономія» після війни в Донбасі звучить зовсім погано.

«Росіяни використовують «угорську карту» в Закарпатті, російські сайти змушують українців нервувати через загрозу відділення, а угорці взагалі не вживають таких зусиль. Це не мало б сенсу, бо всього 12%. населення Закарпаття – це угорці. Але кремлівська технологія така ж стара, як і світ: використовуйте меншість, щоб послабити іншу країну», – каже колишній начальник відділу оборонної політики в Будапешті Аттіла Демко.

Конрад Щиґєл, Себастьян Клаусинський, oko.press

Facebook коментарі

Пов'язані статті

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *