Військова доктрина Естонії: оборона держави починається з бажання її захищати

Агресивність Російської Федерації, яка за останні чотири роки перетекла в анексію Криму, війну на Донбасі, протистояння в Сирії, в низку провокаційних дій біля кордонів НАТО, змусили певних країн блоку змінити підхід до національної військової доктрини, до принципів побудови збройних сил. І досвід «малих країн», обмежених ресурсами (як фінансовими, так і мобілізаційними) актуальний і корисний для України. Одна з таких держав – Естонія. Її витрати саме на армію у відсотковому співвідношенні до ВВП можна порівняти з українськими.

Комфорт та забезпечення

Запланований оборонний бюджет Естонії наступного 2019 року складе близько 585 млн. євро, а це більше за 2,1% від прогнозованого ВВП – рекордний показник за останні кілька років.

Зі слів міністра оборони країни Юрі Луйка, в оборонному бюджеті на 2019 рік виділено велике значення кар’єрі військовослужбовців. Так, платню військовослужбовців, які перебувають на дійсній військовій службі, заплановано підвищити на 30% від середньої зарплати країни.

«Державна оборона починається з бажання. Людина, яка вмотивована доходом, відчуває, що, як справа, якою він займається, так і він сам цінуються та необхідні державі… Ми маємо намір підтримувати середній розмір їх грошового забезпечення на рівні, що є більшим за 30% середню зарплату по країні», – коментує плани на майбутнє міністр.

У політикумі Естонії незмінно присутній консенсус стосовно того, що для забезпечення переконливої ​​обороноздатності на потреби національної оборони необхідно виділяти не менше 2% від прогнозованого внутрішнього валового продукту (далі – ВВП). Також уряд дотримується думки, що кошти, які виділяються на прийом підрозділів союзників, що прибули з метою надання підтримки Естонії, повинні додаватися до цієї суми, а не виділятися за рахунок тих самих 2 %.

Важливо відзначити, що різні поставки у сфері оборони (тобто технічне оснащення) на наступний рік заплановано майже у розмірі 40% від оборонного бюджету – 232 млн. євро.

Такі можливості з’явилися у країни завдяки рекордним темпам зростання ВВП – у середньому на 4,4% на рік, і одному з найбільших показників ВВП на душу населення – 19 840 умовних одиниць (далі – у.о.). Для порівняння в Україні – 2 583 у.о.

Силам оборони будуть надані нова ручна вогнепальна зброя, засоби зв’язку та ІТ-засоби, уніформа, бойові жилети, боєприпаси, бойові машини піхоти CV90, а також завершена модернізація міноносців Військово-морських сил.

Для забезпечення військовослужбовців сил оборони та союзників необхідним навчальним середовищем і сучасними побутовими умовами будуть продовжені інвестиції в оборонну інфраструктуру, у розвиток військових містечок та тренувальних майданчиків – всього у розмірі близько 120 млн. євро.

Не кількістю, але якістю

Звертаючи увагу на суми та цільове призначення коштів, легко помітити, що Естонія рік за роком цілеспрямовано слідує курсом істотного підвищення якісних показників збройних сил. Населення країни становить трохи більше 1,3 млн. осіб, а це не дозволяє утримувати великі військові підрозділи.

На сьогоднішній день в Силах оборони Естонії несуть службу близько 6,5 тис. військових, з яких близько 3,2 тис. це солдати строкової служби. Концепція безпеки Естонії базується також і на військовому резерві.

Головна риса політики безпеки Естонії це оборонний характер, який диктує структуру і завдання Сил оборони держави. До них входять (найбільші за чисельністю) сухопутні війська, військово-повітряні і військово-морські сили. З найбільшої військової техніки на озброєнні армії Естонії знаходяться бойові машини піхоти CV90, бронетранспортери PASI-XA188, протитанкові комплекси Javelin і ракети протиповітряної оборони Mistral. Найближчим часом планується закупівля самохідних гаубиць К9 Thunder.

Естонія практично повністю відмовилася від техніки і озброєння часів СРСР. І помітно, що основу її техніки та озброєння складають зразки, які використовуються у «сусідів» з ​​коаліції Швеції, Данії, Норвегії, Нідерландів, Фінляндії, Швейцарії, Іспанії та Франції. Це істотно полегшує логістику, обслуговування та взаємодію, що демонструється постійними військовими навчаннями та впровадженням нових програм, які випробувані «старішими» партнерами по НАТО.

Так, у 2018 році 1-а та 2-а естонські піхотні бригади почали навчати новобранців за новою програмою, у рамках якої оволодіння основними навичками солдата буде швидшим, інтенсивнішим та логічнішим.

За словами офіцера відділу навчання Калевского піхотного батальйону лейтенанта Рене Когер, девізом нової програми є логічність: «Ми виключили ті теми, які не будуть потрібні бійцю на індивідуальному рівні, наприклад, групову зброю, вибухові роботи А-категорії, і більше уваги приділили універсальним навичкам солдата, які знадобляться всім, незалежно від військової професії. Нова програма навчання звела до мінімуму і кількість занять в класах. 80% занять польові».

Курс завершиться іспитом, який буде складатись з теоретичної та практичної частини. Ті солдати, що вдало склали іспит, отримують нагрудний знак. Після закінчення курсу солдати строкової служби приступають до отримання військових професій або ж вступають на курс молодших унтер-офіцерів.

Турбота про призовників

Система призову в Естонії своєрідна та кардинально відрізняється від старих радянських і пострадянських принципів. Теж саме можна сказати і про підходи до матеріального забезпечення.

Так, департамент оборонних ресурсів проводить три призови на рік: у січні та липні, коли в ході одинадцятимісячної строкової служби готується керівний склад та водії, та у жовтні, коли у ході восьмимісячної строкової служби готується рядовий склад для резервних підрозділів.

Що стосується грошового забезпечення призовників, то крім матеріального фактора, включається ще й мотиваційний. За кожен місяць служби призовник у званні рядового отримує 100 євро допомоги. Капрали отримують 125 євро, молодші сержанти 150, сержанти 200 євро. Починаючи з 9 місяця служби, допомога рядового і капрала збільшується до 150 євро на місяць. Виходить, що за 11 місяців служби в званні рядового можна отримати 1,25 тис. євро. Якщо врахувати, що проживання та їжа забезпечуються безкоштовно, навіть з урахуванням витрат на поїздки та дрібні придбання, службу можна закінчити, зібравши тисячу євро. У цивільному житті, де треба самому платити за комунальні послуги та продукти, це досить хороший результат. Хіба ж не мотивація?

Що стосується соціального пакету (вже зараз діє правило, коли на час служби держава бере на себе виплату відсотків за навчальним кредитом), то Міністерство оборони підготувало проект, згідно з яким з 2019 року допомога на дитину військовослужбовця строкової служби збільшиться до 300 євро в місяць (раніше ця сума становила 50 євро).

Допомога на дитину буде виплачуватися на додачу до щомісячної допомоги військовослужбовця строкової служби. За словами керівника відділу служби Сил оборони Ану Раннавескі, «чим легшим ми зможемо зробити тягар побутових турбот деяким військовослужбовцям строкової служби, тим більше допоможемо їм зосередитися на навчанні».

Коли мало – вже багато

У будь-якому військовому протистоянні, крім власних можливостей важлива ще й підтримка союзників. Розуміючи свою вразливість та не значні ресурсні можливості, Естонія активно розвиває союзницькі відносини. Так, на минулому саміті НАТО в Брюсселі, що відбувся вкінці літа, міністри оборони Естонії, Латвії та Данії підписали спільну заяву про створення штабу багатонаціональної Північної дивізії. Як країни-учасники заяву підписали Канада, Великобританія та Литва.

Штаб багатонаціональної Північної дивізії являє собою командний підрозділ, основними учасниками якого є Естонія, Данія та Латвія. Довгострокова мета полягає у тому, щоб свій внесок у розвиток штабу зробили всі союзницькі держави, бойові групи яких розміщені у країнах Балтії та Польщі. Штаб дивізії буде підкорятися штабу Північно-східного корпусу, розміщеному в Щецині (Польща).

Необхідність у подібному штабі особливо актуальна у ситуації, коли в Балтії та Польщі розміщені батальйони союзників, які повинні працювати та проводити навчання разом з місцевими силами оборони.

Завданнями штабу дивізії стануть постійний оперативний огляд того, що відбувається в регіоні, командування бригадами, які підпорядковуються йому, координація, планування та синхронізація навчань і операцій з різними відомствами та сусідніми підрозділами, а також навчання підлеглих йому підрозділів і всебічна їх підтримка.

Штаб почав роботу вже у вересні цього року, первинного оперативного потенціалу досягне у першій половині 2019 року, а повного оперативного потенціалу до середини 2020 року. У його складі та підрозділах підтримки налічуватиметься близько 300 осіб.

Facebook коментарі

Пов'язані статті

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *